Татова скрипка

У Стамбулі маленька Озлем росте поруч із вуличними музикантами, серед яких був її обдарований батько. Та після його смерті дівчинка залишається сиротою і знаходить притулок у свого дядька Мехмета — відомого скрипаля. Їхні стосунки спершу сповнені напруги: кожен переживає власний біль і тягар спогадів. Мехмет не прагне брати на себе опіку над племінницею, а Озлем мріє лише повернутися до друзів-музикантів, які для неї стали родиною. Проте з часом саме музика, яка поєднувала Озлем з батьком, поступово руйнує стіну відчуження. Спільні мелодії стають містком між дівчинкою та її дядьком, допомагаючи їм подолати смуток і віднайти сили жити далі.