Б’ямбасурен Давaa

Біографія: Між 1995 і 1998 роками вона навчалась у Кінематографічній академії в Улан-Баторі. У 1998 році вона почала працювати модератором та асистентом режисера на Монгольському національному телебаченні. У 2000 році вона переїхала до Мюнхена, Німеччина, щоб вивчати документальне кіно та наук про комунікації в Університеті телебачення та кіно Мюнхена.

У 2003 році Даваа написала сценарій та зняла фільм "Історія плачущого верблюда" (2003), який отримав кілька нагород та номінацій, зокрема найкращий документальний фільм на Баварських кінонагородах, найкращий документальний фільм на 57-й церемонії нагород Американського гільдії режисерів, а також номінацію на найкращий документальний фільм на 77-й церемонії вручення Оскарів. Її інші фільми включають "Печера жовтого пса" (2006), за який вона отримала Національну німецьку кінопремію 2006 за найкращий дитячий фільм, та "Жили світу" (2020).

Її фільми до 2006 року розповідають історії, що вплетені в традиційне життя кочівників Монголії. Герої її стрічок також слугують як аматорські актори, в основному граючи самих себе, що розташовує її працю десь між документальним кіно та художнім.