Кеті Бейтс
Оригінальне ім'я: Kathy Bates
Професія:
- actor
- voice_actor
- director
Дата народження: 28.06.1948
Місце народження: Мемфіс, Теннессі, США
Біографія: Кетлін Дойл Бейтс (народилася 28 червня 1948) — американська актриса та режисерка. Вона отримала численні нагороди, серед яких Оскар, дві премії «Еммі» у прайм-таймі та дві премії «Золотий глобус».
Народилася у Мемфісі, штат Теннессі, вивчала театральне мистецтво у Південно-методистському університеті, а потім переїхала до Нью-Йорка, щоб розпочати акторську кар’єру. Спочатку отримувала другорядні ролі на сцені, а першою роль у кіно стала у фільмі «Вільний старт» (Taking Off, 1971). Її перша вистава на Офф-Бродвеї відбулася у 1976 році в постановці «Vanities». Протягом 1970-х та початку 1980-х років вона продовжувала виступати на сцені та екрані, отримала номінацію на премію Тоні за найкращу жіночу роль у п’єсі у 1983 році за виступ у 'night, Mother, а у 1988 році здобула премію Обі за роль у постановці Frankie and Johnny in the Clair de Lune.
Проблиском у Голлівуді стала її роль Енні Вілкс у психологічному трилері «Мізері» (Misery, 1990), за яку вона удостоїлася Оскара за найкращу жіночу роль. Додаткову славу їй принесли головна роль у фільмі «Долорес Клейборн» (1995), участь у «Водіях» (The Waterboy, 1998) та другорядні ролі у фільмах «Фріда зелена помідори» (Fried Green Tomatoes, 1991) і «Титанік» (Titanic, 1997). Вона отримала подальші номінації на Оскар у категорії найкращої другорядної жіночої ролі за роботи у «Основні кольори» (Primary Colors, 1998), «Про Шмідта» (About Schmidt, 2002) та «Річард Джуель» (Richard Jewell, 2019).
Робота на телебаченні принесла їй 14 номінацій на премію «Еммі», зокрема дві за головну роль у серіалі «Адвокат Гаррі» (Harry's Law, 2011–2012). Вона здобула премію «Прайм-тайм Еммі» за найкращу запрошену жіночу роль у комедійному серіалі за участь в дев’ятому сезоні серіалу «Два з половиною чоловіки» (Two and a Half Men, 2012) та премію «Прайм-тайм Еммі» за найкращу другорядну жіночу роль у мінісеріалі чи фільмі за зображення Дельфін ЛаЛорі у третьому сезоні «Американської історії жахів» (American Horror Story, 2013). Також вона отримала визнання за роль міс Ганніган у телевізійній адаптації фільму «Ані» (1999). Як режисерка, вона зрежисувала кілька епізодів серіалу HBO «Шість футів під землею» (Six Feet Under, 2001–2003) та телевізійний фільм «Амбуланс Ґерл» (Ambulance Girl, 2005).
Народилася у Мемфісі, штат Теннессі, вивчала театральне мистецтво у Південно-методистському університеті, а потім переїхала до Нью-Йорка, щоб розпочати акторську кар’єру. Спочатку отримувала другорядні ролі на сцені, а першою роль у кіно стала у фільмі «Вільний старт» (Taking Off, 1971). Її перша вистава на Офф-Бродвеї відбулася у 1976 році в постановці «Vanities». Протягом 1970-х та початку 1980-х років вона продовжувала виступати на сцені та екрані, отримала номінацію на премію Тоні за найкращу жіночу роль у п’єсі у 1983 році за виступ у 'night, Mother, а у 1988 році здобула премію Обі за роль у постановці Frankie and Johnny in the Clair de Lune.
Проблиском у Голлівуді стала її роль Енні Вілкс у психологічному трилері «Мізері» (Misery, 1990), за яку вона удостоїлася Оскара за найкращу жіночу роль. Додаткову славу їй принесли головна роль у фільмі «Долорес Клейборн» (1995), участь у «Водіях» (The Waterboy, 1998) та другорядні ролі у фільмах «Фріда зелена помідори» (Fried Green Tomatoes, 1991) і «Титанік» (Titanic, 1997). Вона отримала подальші номінації на Оскар у категорії найкращої другорядної жіночої ролі за роботи у «Основні кольори» (Primary Colors, 1998), «Про Шмідта» (About Schmidt, 2002) та «Річард Джуель» (Richard Jewell, 2019).
Робота на телебаченні принесла їй 14 номінацій на премію «Еммі», зокрема дві за головну роль у серіалі «Адвокат Гаррі» (Harry's Law, 2011–2012). Вона здобула премію «Прайм-тайм Еммі» за найкращу запрошену жіночу роль у комедійному серіалі за участь в дев’ятому сезоні серіалу «Два з половиною чоловіки» (Two and a Half Men, 2012) та премію «Прайм-тайм Еммі» за найкращу другорядну жіночу роль у мінісеріалі чи фільмі за зображення Дельфін ЛаЛорі у третьому сезоні «Американської історії жахів» (American Horror Story, 2013). Також вона отримала визнання за роль міс Ганніган у телевізійній адаптації фільму «Ані» (1999). Як режисерка, вона зрежисувала кілька епізодів серіалу HBO «Шість футів під землею» (Six Feet Under, 2001–2003) та телевізійний фільм «Амбуланс Ґерл» (Ambulance Girl, 2005).