Джон Г'юстон

Біографія: Джон Марселлус Х'юстон (5 серпня 1906 – 28 серпня 1987) був американським режисером, сценаристом, актором та візуальним митцем. Він написав сценарії до більшості з 37 повнометражних фільмів, які він зрежисерував, багато з яких сьогодні вважаються класикою: "Мальтійський сокіл" (1941), "Скарб сєрра-мадре" (1948), "Асфальтові джунглі" (1950), "Африканська королева" (1951), "Відступники" (1961), "Жирне місто" (1972), "Людина, яка хотіла бути королем" (1975) та "Честь Пріцці" (1985).

На початку своєї кар’єри Х’юстон навчався та працював як художник-маляр у Парижі. Він досліджував візуальні аспекти своїх фільмів протягом усього життя, роблячи ескізи кожної сцени на папері перед зйомкою, а потім ретельно кадруючи своїх персонажів під час зйомок. На відміну від більшості режисерів, які покладаються на монтаж для формування фінальної роботи, Х’юстон створював свої фільми під час зйомок, потребуючи мало монтажу. Деякі з його фільмів були екранізаціями важливих романів, часто зображуючи "героїчний пошук", як у "Мобі Діку" або "Червоному значку відваги". У багатьох фільмах різні групи людей, борючись за спільну мету, приречені ставати учасниками "руйнівних альянсів", що надає фільмам драматичного та візуального напруження. Багато його фільмів торкалися тем релігії, сенсу, правди, свободи, психології, колоніалізму та війни.

Х’юстона називали "титаном", "бунтарем" та "ренесансною людиною" в Голлівудській кіноіндустрії. Автор Іен Фрір описує його як "Ернеста Гемінґвея кіно" — режисера, який "ніколи не боявся прямо братися за складні питання". За 46-річну кар’єру Х’юстон отримав 15 номінацій на Оскар, двічі перемігши. Він знімав у своїх фільмах і свого батька Вальтера Х’юстона, і доньку Анджеліку Х’юстон, які отримали Оскар.