Кетрін Джейкоб
Оригінальне ім'я: Catherine Jacob
Професія:
- writer
- actor
Дата народження: 16.12.1956
Місце народження: Париж, Франція
Біографія: Катерина Жак (народилася 16 грудня 1956 року) — французька кіно- та театральна актриса, лауреатка премії «Сезар» за роль у фільмі «Життя — довга тиха річка» (1988), а також номінантка на премію в категорії найкраща актриса другого плану за роботи у стрічках «Тятя Даніель» (1990), «Дякую тобі, життя» (1991) та «Дев’ять місяців» (1994). Вона двічі обиралася президенткою премії Lumières. Відома своїм голосом та харизмою.
Народилася в Парижі 16 грудня 1956 року, Катерина Жак провела частину дитинства та юності в Комп'єні, де навчалася у початковій школі, а згодом — у середній школі П’єра д’Айї. Її батько був стоматологом-хірургом, а мати — ортодонтом. Має молодшого брата.
Отримавши диплом з архітектури, Катерина переїхала до Парижа. З 1978 по 1980 рік вона навчалася акторській майстерності на курсах Кур Флоран, що тоді знаходились на острові Сен-Луї.
На початку 1980-х років почала зніматися в епізодичних ролях у фільмах таких як «Свен у коханні» Волкера Шльондорфа (1984), «Дівчата» Анніка Ланьо (1985), «Стан благодаті» Жака Руффо (1986) та «Хвороба кохання» Жака Дерея (1987). Також з’являлася у телевізійних фільмах та серіалах, зокрема у «Дікі-роя» Гі Лефранка, «Усі кігті на виду» Мішеля Буа ронда, «Жюльєн Фонтан, магістрат», «Марі Первенш», «Відчуття» та «Хто цей хлопець?» Надін Тріньян, виконуючи невеликі ролі.
У 1985 році вона написала і виступила у своєму першому сольному шоу під назвою «Ласкаво просимо до клубу», режисером якого був Ремі Шеніль, у якому створила одинадцять портретів персонажів. Вона виступала з цим шоу на різних фестивалях і гастролювала з ним у наступному році.
У 1988 році зіграла Марі-Терезу у культовому фільмі «Життя — довга тиха річка» Етьєна Шатільє. Фільм став величезним успіхом, а Жак отримала премію «Сезар» як найперспективніша актриса. Також вона знімалась у телевізійній мінісерії «Вітер жнив» разом з Ані Жирардо. Того ж року вона з Жаком Боннафе здобули величезний успіх із п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів». Спочатку постановку планували показувати лише 10 ночей, але через великий успіх вона тривала три роки.
У 1989 році вона продовжила гастролі з п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів». Отримала другорядну роль у фільмі «Чоловіки, жінки, коханці» Паскаля Томаса разом з Жан-Франсуа Стівененом і Мішелем Робеном. Вона знялася у двох телевізійних фільмах: «Літо революції» з Бруно Кремером і Бріжіт Фоссі та «Бродяга з Бастилії» Мішеля Андрьє. Також з’явилася в одному з епізодів телесеріалу «Імоген» з Домінік Лаванан.
У 1990 році вона закінчила гастролі з п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів» після трьох років. Зіграла у другому фільмі режисера Етьєна Шатільє — «Тятя Даніель» разом з Тсіллою Шельтон, Ізабель Нанті та Карін Віар. Фільм було показано на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Він знову здобув великий успіх у прокаті, був схвально прийнятий критиками і став культовим. За роль у ньому Жак була номінована на премію «Сезар» як найкраща актриса другого плану.
Народилася в Парижі 16 грудня 1956 року, Катерина Жак провела частину дитинства та юності в Комп'єні, де навчалася у початковій школі, а згодом — у середній школі П’єра д’Айї. Її батько був стоматологом-хірургом, а мати — ортодонтом. Має молодшого брата.
Отримавши диплом з архітектури, Катерина переїхала до Парижа. З 1978 по 1980 рік вона навчалася акторській майстерності на курсах Кур Флоран, що тоді знаходились на острові Сен-Луї.
На початку 1980-х років почала зніматися в епізодичних ролях у фільмах таких як «Свен у коханні» Волкера Шльондорфа (1984), «Дівчата» Анніка Ланьо (1985), «Стан благодаті» Жака Руффо (1986) та «Хвороба кохання» Жака Дерея (1987). Також з’являлася у телевізійних фільмах та серіалах, зокрема у «Дікі-роя» Гі Лефранка, «Усі кігті на виду» Мішеля Буа ронда, «Жюльєн Фонтан, магістрат», «Марі Первенш», «Відчуття» та «Хто цей хлопець?» Надін Тріньян, виконуючи невеликі ролі.
У 1985 році вона написала і виступила у своєму першому сольному шоу під назвою «Ласкаво просимо до клубу», режисером якого був Ремі Шеніль, у якому створила одинадцять портретів персонажів. Вона виступала з цим шоу на різних фестивалях і гастролювала з ним у наступному році.
У 1988 році зіграла Марі-Терезу у культовому фільмі «Життя — довга тиха річка» Етьєна Шатільє. Фільм став величезним успіхом, а Жак отримала премію «Сезар» як найперспективніша актриса. Також вона знімалась у телевізійній мінісерії «Вітер жнив» разом з Ані Жирардо. Того ж року вона з Жаком Боннафе здобули величезний успіх із п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів». Спочатку постановку планували показувати лише 10 ночей, але через великий успіх вона тривала три роки.
У 1989 році вона продовжила гастролі з п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів». Отримала другорядну роль у фільмі «Чоловіки, жінки, коханці» Паскаля Томаса разом з Жан-Франсуа Стівененом і Мішелем Робеном. Вона знялася у двох телевізійних фільмах: «Літо революції» з Бруно Кремером і Бріжіт Фоссі та «Бродяга з Бастилії» Мішеля Андрьє. Також з’явилася в одному з епізодів телесеріалу «Імоген» з Домінік Лаванан.
У 1990 році вона закінчила гастролі з п’єсою «Паризький Північ — Атракції для весіль і бенкетів» після трьох років. Зіграла у другому фільмі режисера Етьєна Шатільє — «Тятя Даніель» разом з Тсіллою Шельтон, Ізабель Нанті та Карін Віар. Фільм було показано на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Він знову здобув великий успіх у прокаті, був схвально прийнятий критиками і став культовим. За роль у ньому Жак була номінована на премію «Сезар» як найкраща актриса другого плану.