Ненсі Рейган

Біографія: Ненсі Девіс Рейган (народилася як Енн Френсіс Роббінс; 6 липня 1921 – 6 березня 2016) була американською кіноакторкою і дружиною Рональда Рейгана, 40-го президента Сполучених Штатів. Вона виконувала обов'язки першої леді США з 1981 по 1989 рік. Кінематографічна кар'єра Девіс розпочалася з невеликих другорядних ролей у двох фільмах, що вийшли у 1949 році: «Лікар і дівчина» з Гленном Фордом та «Східна сторона, західна сторона» за участю Барбари Стенвік. Вона зіграла дитячого психіатра у фільмі нуар «Тінь на стіні» (1950) з Енн Сотерн і Закарі Скоттом; її виконання назвав «гарним і переконливим» критик New York Times А. Г. Вайлер. В 1950 році вона виконала головну роль у фільмі «Голос, що ти чуєш наступним...», де зіграла вагітну домогосподарку, яка чує голос Бога через радіо. Впливовий рецензент Бозлі Кроуфер з The New York Times написав, що «Ненсі Девіс — чарівна як ніжна, проста і розуміюча дружина». У 1951 році Девіс з'явилася у фільмі «Ніч на світанку», своїй улюбленій ролі на екрані, драмі про переживання втрати за участю Рея Мілланда. Кроуфер зазначив, що Девіс «добре впоралася з роллю нареченої, яка стала вдовою і знає самотність горя», а відомий критик Річард Л. Ко з The Washington Post додав, що Девіс «чудова як розуміюча вдова». Студія MGM розірвала з Девіс контракт у 1952 році; вона шукала ширшу гаму ролей, але також вийшла заміж за Рейгана, зберігши своє сценічне ім'я і народила першу дитину того ж року. Незабаром вона зіграла головну роль у науково-фантастичному фільмі «Мозок Донована» (1953); Кроуфер зазначив, що Девіс у ролі «сумно збентеженої дружини одержимого вченого» «пройшла через усе це в повній плутанині» у «абсолютно дурному» фільмі. У передостанньому фільмі «Адські кішки ВМС» (1957) вона зіграла медсестру лейтенанта Хелен Блер, де вперше і востаннє знялася разом з чоловіком, в ролі, яку один критик охарактеризував як «домогосподарку, що просто поїхала в поїздку». Інший рецензент, однак, зауважив, що Девіс справилася зі своєю роллю і «добре показала себе у тому, що їй дали». Автор Гаррі Віллз зазначав, що Девіс зазвичай недооцінювали як акторку, бо найбільш відома її роль була обмеженою у «Адських кішках». Крім того, Девіс зменшувала свої Голлівудські амбіції: промо-матеріали MGM 1949 року казали, що її «найбільше бажання» — мати «успішне та щасливе подружжя»; через десятиліття, у 1975 році, вона сказала: «Я ніколи не була справжньою кар'єристкою, але стала нею тільки тому, що не знайшла чоловіка, за якого хотіла б вийти заміж. Я не могла сидіти без діла, тому стала акторкою». Біограф Рональда Рейгана Лу Кеннон проте охарактеризував її як «надійну» і «стабільну» акторку, яка трималася на рівні з більш відомими колегами. Після свого останнього фільму «Жорстка посадка» (1958) Девіс недовго з'являлася як запрошена гостя у телевізійних драмах, таких як епізод «Довга тінь» серіалу Zane Grey Theatre (1961), де грала разом з Рональдом Рейганом, а також у серіалах Wagon Train і The Tall Man, поки не пішла з акторської професії у 1962 році.