Шеллі Фабарес
Оригінальне ім'я: Shelley Fabares
Професія:
- actor
- singer
- voice_actor
Дата народження: 19.01.1944
Місце народження: Санта-Моніка, Каліфорнія, США
Біографія: Мішель Енн Марі "Шеллі" Фабарес (19 січня 1944 – 22 серпня 2026) була американською акторкою, продюсеркою та співачкою. Вона найбільш відома за своїми ролями на телебаченні як Мері Стоун у ситкомі "The Donna Reed Show" (1958–1963) та як Крістін Армстронг у ситкомі "Coach" (1989–1997), за останню з яких отримала дві номінації на премію Primetime Emmy Awards. У кіно вона зіграла головні ролі поряд з Елвісом Преслі у фільмах "Girl Happy", "Spinout" та "Clambake".
Як племінниця співачки та комедіантки Нанетт Фабре, вона ще з раннього віку була занурена в шоу-бізнес. З трьох років займалася степ-танцями, також була моделлю під час навчання в початковій школі та почала з'являтися на таких телешоу, як "Captain Midnight" (1954) та "Annie Oakley" (1954) (останні — повторювана роль). У 12 років вона дебютувала у професійному кіно у мелодрамі "Never Say Goodbye" (1956) з Роком Хадсоном і Корнелл Борчерс у ролі доньки Хадсона. Потім грала ролі молодшої сестри в рок-н-рольних фільмах "Rock, Pretty Baby!" (1956) і сіквелі "Summer Love" (1957), обидва з Джоном Саксон.
Статус тін-айдола здобула завдяки ролі дорослішання як щирої доньки Мері Стоун у шоу "The Donna Reed Show" (1958), роль якої виконувала п'ять сезонів, перш ніж розпочати більш зрілу кіно-кар'єру. Персонаж Мері Стоун поступово був виведений із шоу, коли її героїня поїхала навчатися в коледж. Під час серіалу вона та на телеекрані «брат» Пол Петерсен стали настільки популярними, що швидко отримали статус поп-зірок, хоча обидва визнавали обмеженість своїх вокальних даних. У 1962 році її пісня "Johnny Angel" очолила чарт Billboard Hot 100. Вона покинула "The Donna Reed Show" у 1963 році (іноді поверталась до кінця шоу в 1966) щоб шукати інші можливості у акторстві.
Пізніше вийшов другий альбом "The Things We Did Last Summer", який включав два хіти "Johnny Loves Me" (№ 21) та "The Things We Did Last Summer" (№ 46). У 1963 році вона випустила третій альбом "Teenage Triangle".
Вона отримала головні жіночі ролі у легких комедіях та музичних стрічках, таких як "Ride the Wild Surf" (1964), "Hold On!" (1966), де грала об’єкт кохання Пітера Нуна (з групи Herman's Hermits) та співала "Make Me Happy", а також у трьох менш оцінених фільмах Елвіса Преслі кінця 1960-х: "Girl Happy" (1965), "Spinout" (1966) та "Clambake" (1967). Потім зіграла кохану молодого Генка Вільямса молодшого у фільмі "A Time to Sing" (1968).
Вона виконала другорядні ролі у телевізійних художніх фільмах, таких як "Brian's Song" (1971) (грала дружину Браяна Пікколо, роль якого виконав Джеймс Каан) і "Two for the Money" (1972). Її робота у "Brian's Song" принесла їй номінацію на Золотий глобус.
За свою творчість вона була номінована двічі на премію Primetime Emmy Award та у 1994 році була удостоєна нагороди Young Artist Foundation "Lifetime Achievement" за роль Мері Стоун у шоу "The Donna Reed Show". У період з 2004 по 2011 рік вона була продюсером премії Screen Actors Guild Awards.
Як племінниця співачки та комедіантки Нанетт Фабре, вона ще з раннього віку була занурена в шоу-бізнес. З трьох років займалася степ-танцями, також була моделлю під час навчання в початковій школі та почала з'являтися на таких телешоу, як "Captain Midnight" (1954) та "Annie Oakley" (1954) (останні — повторювана роль). У 12 років вона дебютувала у професійному кіно у мелодрамі "Never Say Goodbye" (1956) з Роком Хадсоном і Корнелл Борчерс у ролі доньки Хадсона. Потім грала ролі молодшої сестри в рок-н-рольних фільмах "Rock, Pretty Baby!" (1956) і сіквелі "Summer Love" (1957), обидва з Джоном Саксон.
Статус тін-айдола здобула завдяки ролі дорослішання як щирої доньки Мері Стоун у шоу "The Donna Reed Show" (1958), роль якої виконувала п'ять сезонів, перш ніж розпочати більш зрілу кіно-кар'єру. Персонаж Мері Стоун поступово був виведений із шоу, коли її героїня поїхала навчатися в коледж. Під час серіалу вона та на телеекрані «брат» Пол Петерсен стали настільки популярними, що швидко отримали статус поп-зірок, хоча обидва визнавали обмеженість своїх вокальних даних. У 1962 році її пісня "Johnny Angel" очолила чарт Billboard Hot 100. Вона покинула "The Donna Reed Show" у 1963 році (іноді поверталась до кінця шоу в 1966) щоб шукати інші можливості у акторстві.
Пізніше вийшов другий альбом "The Things We Did Last Summer", який включав два хіти "Johnny Loves Me" (№ 21) та "The Things We Did Last Summer" (№ 46). У 1963 році вона випустила третій альбом "Teenage Triangle".
Вона отримала головні жіночі ролі у легких комедіях та музичних стрічках, таких як "Ride the Wild Surf" (1964), "Hold On!" (1966), де грала об’єкт кохання Пітера Нуна (з групи Herman's Hermits) та співала "Make Me Happy", а також у трьох менш оцінених фільмах Елвіса Преслі кінця 1960-х: "Girl Happy" (1965), "Spinout" (1966) та "Clambake" (1967). Потім зіграла кохану молодого Генка Вільямса молодшого у фільмі "A Time to Sing" (1968).
Вона виконала другорядні ролі у телевізійних художніх фільмах, таких як "Brian's Song" (1971) (грала дружину Браяна Пікколо, роль якого виконав Джеймс Каан) і "Two for the Money" (1972). Її робота у "Brian's Song" принесла їй номінацію на Золотий глобус.
За свою творчість вона була номінована двічі на премію Primetime Emmy Award та у 1994 році була удостоєна нагороди Young Artist Foundation "Lifetime Achievement" за роль Мері Стоун у шоу "The Donna Reed Show". У період з 2004 по 2011 рік вона була продюсером премії Screen Actors Guild Awards.