Чарлз Лоутон

Біографія: Чарльз Лоутон (1 липня 1899 – 15 грудня 1962) був англо-американським театральним та кіноактором, режисером, продюсером і сценаристом. Лоутон навчався в Лондоні в Королівській академії драматичного мистецтва і вперше з'явився на професійній сцені у 1926 році. У 1927 році його запросили у п'єсу разом із майбутньою дружиною Елсою Ленчестер, з якою він проживав і працював до своєї смерті.

Він грав широкий спектр класичних і сучасних ролей, заслуживши визнання за ролі в Шекспірівських п'єсах на сцені Old Vic. Кар'єра в кіно привела його на Бродвей, а потім у Голлівуд, але також він співпрацював із Александером Кордою над відомими британськими фільмами того часу, зокрема над "Особистим життям Генріха VIII", за яку отримав премію Оскар за найкращу чоловічу роль за виконання головного персонажа. Він гравав різноманітні ролі: від монстрів і ізгоїв до королів. Серед найбільших кіноподій Лоутона були фільми "Баррети з Вімпол-стріт", "Заколот на Баунті", "Раглз з Ред Гепа", "Ямайський трактир", "Горбань із Нотр-Дама" і "Великий годинник". У пізнішій кар'єрі він зайнявся режисурою театру, зокрема вистав "Судовий процес за заколот на "Кейні" і "Дон Жуан у пеклі" Джорджа Бернарда Шоу, у якій також грав головну роль. Він зрежисував один фільм — трилер "Ніч мисливця".

Деніел Дей-Льюї назвав Лоутона одним зі своїх натхненників, сказавши: "Ймовірно, він був найвидатнішим актором кіно з того періоду часу. У нього було щось надзвичайне. Його щедрість як актора — він вкладав у роботу себе повністю. Як актор, ви не можете відвести від нього очей."