Танасіс Венгос
Оригінальне ім'я: Thanasis Veggos
Професія:
- actor
- singer
- comedian
- director
- producer
Дата народження: 29.05.1927
Місце народження: Пірей, Греція
Біографія: Танасіс Веггос (грецькою: Θανάσης Βέγγος, 29 травня 1926 – 3 травня 2011) був грецьким актором і режисером, народився в Нео Фалірі, Пірей. Він зіграв приблизно в 130 фільмах, переважно комедіях 1950-х, 1960-х та 1970-х років, у більш ніж 50 з них був головним героєм. Вважається одним з найкращих грецьких акторів комедій усіх часів. Його знаменита комедійна фраза звучала як «Καλέ µου άνθρωπε» («Мій добрий чоловіче»).
Першою появою Веггоса у фільмі була картина «Вітер в Афінах», вироблена Міхалісом Какогіаннісом, прем'єра якої відбулася в Афінах під назвою «Κυριακατικο Ξυπνημα» 11 січня 1954 року. Нікос Кундурос дав йому роль у фільмі «Магік міський» 1955 року. Першою великою роллю була у фільмі «Руки вгору, Гітлер» (1962), і він продовжував зніматися у багатьох стрічках. За свою роль у фільмі «Що ти робив на війні, Танасі?» (1971) його шанувальники в Салоніках буквально обожнювали, а фільм отримав три нагороди на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках. Він часто грав персонажів простих людей, які борються за виживання, але також із задоволенням втілював антагоністів, знімався у чисто драматичних ролях та виступав на сцені в комедіях Аристофана. Його персонажі часто носили ім’я «Танасіс». Він часто співпрацював із режисерами Паносом Глікофридісом і Йоргосом Лазарідісом. У 1995 році Тео Анджелопулос запросив Веггоса та американського актора Гарві Кейтеля знятися у фільмі «Погляд Улісса». У 1997 році у ролі Дікаіополіса він виступив у живому виконанні у стародавньому театрі Епідавра.
У 2000 році він вижив після ДТП за участі зіткнення з поїздом. Пізніше брав участь у рекламних кампаніях, що пропагували безпеку на дорогах.
У 2004 році було створено документальний фільм про його життя під назвою, що перекладається як «Людина на всі часи». Він завжди виконував власні трюки, включно з найнебезпечнішими, такими як висіння на мотузці, прив’язаній до балкону за п’ятдесят футів над тротуаром без будь-яких засобів для пом'якшення падіння, проходження крізь скляні двері або падіння сходами головою вниз. У золотому періоді грецької кіноіндустрії 1960-х він створив свої найпопулярніші комедії, такі як продовження «Таємний агент 000», «Папатрехас», «Божевільний Веггос» та багато інших, часто з елементами сюрреалістичного гумору, більшість з яких були створені його власною компанією Θ-Β Comedies (Θ-Β Tainies Geliou), заснованою у 1964 році.
У 2008 році Веггос був нагороджений званням Командора Ордену Фенікса Президентом Греції Каролосом Папуліасом.
3 травня 2011 року о 7:10 ранку він помер. Він перебував у госпіталі Червоного Хреста в Афінах з 18 грудня 2010 року.
Його пережили дружина Асіміна та два сини. Його пам’ятатимуть завдяки більш ніж 120 фільмам та нещодавнім документальним стрічкам, в яких він знімався. Фраза «τρέχει σαν το Βέγγο» (у перекладі з грецької — «біжить як Веггос») увійшла в повсякденне вжиток грецькою мовою, адже ніхто не біг так багато чи так швидко, як Веггос у своїх численних комедійних сценах з трюками.
Першою появою Веггоса у фільмі була картина «Вітер в Афінах», вироблена Міхалісом Какогіаннісом, прем'єра якої відбулася в Афінах під назвою «Κυριακατικο Ξυπνημα» 11 січня 1954 року. Нікос Кундурос дав йому роль у фільмі «Магік міський» 1955 року. Першою великою роллю була у фільмі «Руки вгору, Гітлер» (1962), і він продовжував зніматися у багатьох стрічках. За свою роль у фільмі «Що ти робив на війні, Танасі?» (1971) його шанувальники в Салоніках буквально обожнювали, а фільм отримав три нагороди на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках. Він часто грав персонажів простих людей, які борються за виживання, але також із задоволенням втілював антагоністів, знімався у чисто драматичних ролях та виступав на сцені в комедіях Аристофана. Його персонажі часто носили ім’я «Танасіс». Він часто співпрацював із режисерами Паносом Глікофридісом і Йоргосом Лазарідісом. У 1995 році Тео Анджелопулос запросив Веггоса та американського актора Гарві Кейтеля знятися у фільмі «Погляд Улісса». У 1997 році у ролі Дікаіополіса він виступив у живому виконанні у стародавньому театрі Епідавра.
У 2000 році він вижив після ДТП за участі зіткнення з поїздом. Пізніше брав участь у рекламних кампаніях, що пропагували безпеку на дорогах.
У 2004 році було створено документальний фільм про його життя під назвою, що перекладається як «Людина на всі часи». Він завжди виконував власні трюки, включно з найнебезпечнішими, такими як висіння на мотузці, прив’язаній до балкону за п’ятдесят футів над тротуаром без будь-яких засобів для пом'якшення падіння, проходження крізь скляні двері або падіння сходами головою вниз. У золотому періоді грецької кіноіндустрії 1960-х він створив свої найпопулярніші комедії, такі як продовження «Таємний агент 000», «Папатрехас», «Божевільний Веггос» та багато інших, часто з елементами сюрреалістичного гумору, більшість з яких були створені його власною компанією Θ-Β Comedies (Θ-Β Tainies Geliou), заснованою у 1964 році.
У 2008 році Веггос був нагороджений званням Командора Ордену Фенікса Президентом Греції Каролосом Папуліасом.
3 травня 2011 року о 7:10 ранку він помер. Він перебував у госпіталі Червоного Хреста в Афінах з 18 грудня 2010 року.
Його пережили дружина Асіміна та два сини. Його пам’ятатимуть завдяки більш ніж 120 фільмам та нещодавнім документальним стрічкам, в яких він знімався. Фраза «τρέχει σαν το Βέγγο» (у перекладі з грецької — «біжить як Веггос») увійшла в повсякденне вжиток грецькою мовою, адже ніхто не біг так багато чи так швидко, як Веггос у своїх численних комедійних сценах з трюками.